День Божий на дворі

Ти дав нам Світло і забираєш,
Чому? Питає світ.
А Ти мовчиш, неначе Ти не знаєш,
А біль Тебе шукає і кричить.

Ой не ховайся Слава в Силі,
Давно обіцяна вікам.
Яви Свою могутність милу,
Ти Ангелів пошли, прийди і Сам.

Сказав же Ти, що вже нікому,
Свою Ти славу не даси.
То просимо Тебе без слова,
Прийди і біль Свою візьми.

Без слів душа перед Тобою,
Лише торкнись, віддасть усе.
І голос Бога лиш Живого,
Заполонить все мертве і пусте.

Земля від важких снів проснеться,
Здригнеться ад і закричить.
Тобі все віддаю, Владико,
Від днів Адама, аж до цих.

І нове Небо і Земля вся нова,
І скинія, що Божа то й людська.
Невістка приготовлена для Мужа,
Стара Земля минула і пройшла.

І очі вже без сліз,
Плачу і крику ми не чуєм.
Хвороби зникли, як і смерть,
І голос з Неба – завершилось.

Ти так звелів уже давно,
І нам сказав, що буде нині.
Тебе чекаємо й ждемо,
І бачим всіх в Новім Єрусалимі.
Віру вашу, що й Мою із Батьком,
Назавжди Я з’єднав для всіх.
Слова – благословляю щастям,
Віднині Я даю назавжди для Землі.

І хто змінити їх захоче,
І хто спитає – поясни.
Усе сказав – у відповідь почують,
День Божий на дворі.

І як Аггею Я сказав,
І небо й землю, море й сушу.
Народи всі Я потрясу,
І бажаного в славі приведу.

І там, де мир Свій покладу,
Останній храм Я побудую.
І слави в ньому більше буде,
Ніж в попередньому – це Я кажу, вам, люди.

І ви, священики, з колін земних,
В останній храм ви не ввійдете.
Я вас просив закрити гріх,
А ви невпинно жало точите ще все.

Ось печать Свою поставив,
Й пору назначив Свою.
Як добре, що про день ви не сказали,
Лишивши славу всю Отцю.

Нині Небо і Земля торжествує,
По всій Землі пошлю цей спів.
І кожне серденька почує,
Що Син Мій в новім Храмі сів.

Новий бо Храм, в Новім Єрусалимі,
Обітниця батькам твоїм, о Яків Мій,
Беру тебе на руки Мій Ізраїль,
З усіх земель несу тебе туди.

Україна, м.Рівне
10.12.2014р.